Польський Освенцим - найстрашніший символ Голокосту
27 січня відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Саме цього дня, 1945 року, солдати І Українського фронту звільнили "Аушвіц-Біркенау" - один із найбільших нацистських концтаборів, що знаходився в містечку Освенцим на півдні Польщі. Чому нацистська Німеччина так ненавиділа євреїв, як утворився Аушвіц, до чого тут березовий гай і яким було "життя" у таборі смерті - читайте в нашому матеріалі.
Аушвіц - великий німецький концентраційнй табір на території окупованої Польщі (в містечку Освенцим, на півдні країни), що був комплексом із трьох основних таборів та існував в часи Другої світової війни.
У 1940 році, на місці казарми польської армії, з'явився Аушвіц I - як концентраційний табір для польських політичних в’язнів, які становили загрозу для нацистського режиму. У 1941-му нацисти почали розширювати комплекс, будуючи Аушвіц II-Біркенау (табір смерті) і Аушвіц III-Моновіце (промисловий табір, що передбачав примусову працю, зокрема, на заводах). Поступово Освенцим став місцем, куди звозили здебільшого євреїв з інщих міст Польщі та всієї Європи - в рамках так званого «остаточного вирішення єврейського питання».
Батько третього Президента України Віктора Ющенка - Андрій Ющенко - перебував в концтаборі "Аушвіц". Будучи солдатом Радянської армії, спочатку він потрапив у німецький полон, а потім - в Аушвіц. Пройшовши тортури, йому вдалося вижити і стати живим свідком воєнних злочинів нацистів.
Один із трьох таборів в Освенцимі - Аушвіц-Біркенау (табір смерті). Саме тут діяли газові камери та крематорії, що могли знищувати тисячі людей щодня. В'язнів роздягали догола і відправляли в душ для "дезінфекції" - насправді, це були ті самі камери, куди нацисти вкидали потужні газові гранули і, зачинивши двері, чекали, поки люди помруть. Крики і стони вмираючих людей було чути навіть крізь товстенні стіни.
Слово "Birkenau" походить з німецької мови й дослівно перекладається як «березовий гай» (Birke - «береза», Au - «гай» або «луг»). Ця назва пов'язана з тим, що місцевість, де був побудований табір, раніше була оточена березовими лісами. Нацисти, з нечуваною цинічністю, використали цю, на перший погляд, "красиву" назву для одного з найбільших місць масового знищення людей.
Людей, які прибували до Аушвіцу, одразу ділили на дві категорії: тих, хто здатен працювати, і тих, кого відправляли на смерть - в газові камери Біркенау.
В'язні, яким пощастило ще пожити, страждали від голоду, хвороб, каторжної праці на заводах та жорстокого поводження. Зокрема, над ними ставили медичні експерименти - наприклад, вивчаючи вплив хімічних речовин на організм - примушували пити отруту. Один із найвідоміших нацистських медиків - Йозеф Менгеле («ангел смерті»). Вивчаючи спадковість, він проводив жорстокі досліди над близнюками - без будь-якої анестезії, робив близнюкам операції, переливав їм кров, робив їм хімічні ін’єкції в очі, щоб змінити колір. Звісно, такі експеримти часто завершувалися смертю обох дітей.
Нацистська ідеологія базувалася на концепції расової переваги, згідно з якою арійці (німецька нація) вважалися "вищою" расою, а євреїв нацисти називали "нижчою" расою, що "загрожує арійській чистоті".
Антисемітизм існував у Європі і до влади Гітлера - євреїв звинувачували у багатьох соціальних бідах, включаючи економічні кризи, епідемії, релігійні і політичні конфлікти. Нацисти використали ці упередження для побудови своєї пропаганди, заявляючи, що євреї контролюють світову економіку, пресу та політику, і цим загрожують німецькому народу. Крім того, нацисти культивували історію про "удар у спину" від євреїв - нібито, Німеччина програла Першу світову війну через "зраду" євреїв, соціалістів і лібералів. Євреїв звинувачували в тому, що вони, нібито, організували революції 1918 року, які призвели до повалення монархії та послаблення Німеччини.
Євреї становили переважну більшість жертв Аушвіца. За різними оцінками, там було вбито від 1,1 до 1,6 мільйона людей.
Нині, на плитах табору можна прочитати текст кількома мовами, зокрема, українською: «Нехай буде навічно криком розпачу й застереженням для людства це місце, на якому гітлерівці вбили майже півтора мільйона чоловіків, жінок і дітей, головним чином євреїв з різних країн Європи. Аушвіц-Біркенау 1940-1945».
27 січня 1945 року солдати І Українського фронту звільнили Аушвіц. Того дня в таборі залишалося близько 7 тисяч виснажених в’язнів. Відкриття таборів смерті шокувало весь світ і стало важливим доказом злочинів нацистського режиму під час Нюрнберзького процесу.
Сьогодні Аушвіц в Освенцимі є місцем пам’яті та музеєм, внесеним до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Щороку, 27 січня, саме сюди їдуть міжнародні делегації і звичайні люди з усього світу, аби вшанувати пам’ять жертв Голокосту.
Дивись також:
Улюблений поляками сернік: чим він відрізняється від львівського сирника і чізкейку
Де найкраще народжувати у Польщі: рейтинг пологових
Готуємося до Дня Валентина: ідеї подарунків для неї і для нього