Найкорисніші спеції у світі. Вони покращують метаболізм і знижують рівень цукру в крові

Використання спецій на кухні - це чудовий спосіб не лише покращити смак страв, але й отримати користь для здоров'я. Протягом століть кулінари з усього світу відкривали унікальні властивості цих ароматних інгредієнтів. Спеції, такі як куркума, кориця та імбир, здатні покращувати травлення, зміцнювати імунітет та навіть боротися із запаленнями. Ці дивовижні дари природи перетворюють звичайну їжу на справжні ліки. Давайте детальніше розглянемо кілька спецій з унікальними перевагами для здоров'я.

Її називають "золотою спецією" і не тільки за насичений колір, а й за числені корисні властивості. У давнину куркума була надзвичайно цінним товаром. Її використовували не лише як спецію для покращення смаку різноманітних страв, але й цінували як лікувальний засіб.

Куркума - це кореневище рослини Curcuma longa, що належить до родини імбирних. Вона має яскраво-жовтогарячий колір, який зумовлює основний компонент - куркумін. Ця спеція є невід'ємною частиною індійської та азійської кухні, де її використовують для надання стравам характерного кольору та гіркувато-пряного смаку. 

Однією з головних корисних властивостей куркуми є її протизапальний ефект. Куркумін, який міститься в куркумі, є потужним антиоксидантом, що допомагає боротися із запаленням на молекулярному рівні. Це може бути корисним при різних хронічних захворюваннях, пов'язаних із запальними процесами в організмі. Куркума здавна використовується в аюрведичній медицині для покращення травлення та підтримки роботи печінки.

Щоб куркумін краще засвоювався, куркуму часто поєднують з чорним перцем. Піперин, що міститься в чорному перці, значно підвищує біодоступність куркуміну. Тому додавання щіпки чорного перцю до страв з куркумою допомагає організму отримати максимум користі від цієї спеції. Куркума доступна як у свіжому вигляді, так і у вигляді меленого порошку, що робить її зручною для використання в різних кулінарних рецептах.

Кориця - це популярна спеція, яку отримують з внутрішнього шару кори деяких видів дерев роду Cinnamomum. Вона має приємний аромат і солодкуватий, злегка гострий смак. Хоча в магазинах під назвою "кориця" найчастіше продається лише один продукт, насправді існує кілька різних видів цієї спеції, які відрізняються походженням, смаком, ароматом і складом. Найбільш поширеними є:

Цейлонська кориця (Cinnamomum verum). Її ще називають "справжньою корицею". Вона походить зі Шрі-Ланки та південної Індії. Цейлонська кориця має ніжний, солодкий і витончений смак з легким цитрусовим відтінком. Завдяки низькому вмісту кумарину, вона вважається найбезпечнішою для споживання.

Касія (Cinnamomum cassia). Цей вид кориці походить з Китаю, В'єтнаму та Індонезії. Касія є більш поширеною і дешевшою альтернативою цейлонській кориці. Її смак і аромат більш інтенсивні, різкі та гострі. Основна відмінність від цейлонської кориці - значно вищий вміст кумарину, який у великих дозах може бути токсичним.

Обидва види кориці здавна використовувалися в кулінарії та медицині. Корицю  додають до випічки, десертів, гарячих напоїв, а також до м’ясних страв і маринадів. Кориця містить багато біологічно активних сполук. Однією з найбільш вивчених властивостей кориці є її вплив на рівень цукру в крові. Деякі дослідження свідчать, що кориця може підвищувати чутливість до інсуліну, що допомагає організму краще використовувати глюкозу. Це може бути корисним для людей, які мають резистентність до інсуліну або діабет 2 типу. Крім того, кориця може допомагати знижувати рівень холестерину та тригліцеридів, що, у свою чергу, зменшує ризик серцевих захворювань. Також кориця відома своїми антиоксидантними та протизапальними властивостями. Завдяки високому вмісту антиоксидантів, вона допомагає захищати клітини від ушкоджень, спричинених вільними радикалами. Це може сприяти загальному зміцненню організму та уповільненню процесів старіння. Деякі дослідження також вказують на те, що кориця може покращувати когнітивні функції, зокрема пам'ять та увагу.

Імбир - це багаторічна трав'яниста рослина, чиє кореневище широко використовується як спеція та лікарський засіб. Його батьківщина - Південно-Східна Азія, але зараз він вирощується по всьому світу. Імбир має унікальний, гострий, пряний смак та сильний аромат. У кулінарії його додають у різноманітні страви, від випічки та десертів до супів, соусів і маринадів. Свіжий, маринований або мелений імбир є невід'ємною частиною багатьох кухонь світу.

Однією з найбільш відомих корисних властивостей імбиру є його здатність полегшувати нудоту та покращувати травлення. Його ефективність доведена при нудоті, спричиненій морською хворобою, ранковим токсикозом у вагітних і навіть хіміотерапією. Активні сполуки, що містяться в імбирі, зокрема гінгерол, сприяють розслабленню м'язів шлунково-кишкового тракту, що допомагає зменшити дискомфорт і полегшити травлення.

Крім цього, імбир має сильні протизапальні та антиоксидантні властивості. Гінгерол є потужним антиоксидантом, який допомагає боротися із вільними радикалами в організмі. Також імбир може допомагати зменшувати м’язовий біль після інтенсивних фізичних навантажень. Його зігрівальні властивості роблять імбир популярним засобом для приготування чаїв при застуді та грипі.

Дослідження показують, що активні компоненти імбиру, такі як гінгерол, можуть впливати на клітинні процеси, що призводять до розвитку ракових клітин. Ключовим механізмом є здатність імбиру боротися із запаленням. Хронічне запалення в шлунково-кишковому тракті є одним із факторів ризику для розвитку раку. Активні речовини імбиру допомагають пригнічувати запальні реакції та зменшувати рівень вільних радикалів, які можуть пошкоджувати ДНК клітин. Цим він допомагає підтримувати здоров'я слизової оболонки шлунка і запобігати появі атипових клітин.

Це рекордсмен за вмістом сірки. Саме сполуки сірки надають часнику його характерний аромат і смак. Часник використовується в кулінарії по всьому світу для надання стравам пікантності та аромату. Однією з найважливіших корисних властивостей часнику є його антимікробна дія. Часник містить сполуку під назвою аліцин, яка утворюється при пошкодженні зубчика (наприклад, при нарізанні або роздавлюванні). Аліцин має потужні антибактеріальні, противірусні та протигрибкові властивості. Завдяки цьому часник здавна використовується в народній медицині для боротьби з інфекціями та простудними захворюваннями. 

Крім того, часник корисний для серцево-судинної системи. Регулярне вживання часнику може сприяти зниженню артеріального тиску та рівня "поганого" холестерину (ЛПНЩ). Це допомагає зменшити ризик розвитку атеросклерозу та інших серцевих захворювань. Часник є багатим джерелом антиоксидантів, які захищають клітини від окислювального стресу та пошкодження вільними радикалами. Вживання часнику зміцнює імунітет та запобігає розвитку багатьох хронічних хвороб.

Чорний кмин - це однорічна трав'яниста рослина, відома також як калінджі та чорнушка посівна. Насіння кмину має вигляд маленьких чорних зерен, що мають характерний гіркуватий, пряний смак і сильний аромат, який часто порівнюють з поєднанням цибулі, орегано та чорного перцю. Чорний кмин є важливою спецією в кухнях Близького Сходу, Північної Африки та Індії. З давніх-давен чорний кмин цінували за його лікувальні властивості, і він згадується навіть у стародавніх медичних текстах. У складі насіння міститься ціла низка біологічно активних компонентів, зокрема, тимохінон - потужний антиоксидант і протизапальна речовина. Завдяки цим компонентам чорний кмин сприяє зміцненню імунітету, допомагаючи організму боротися з інфекціями. 

Чорний кмин має протизапальні та антигістамінні властивості, що робить його корисним для людей, які страждають на астму, алергії та інші захворювання дихальних шляхів. Деякі дослідження показують, що він може полегшувати хрипи, кашель та інші симптоми. Чорний кмин допомагає покращити травлення, стимулюючи виділення жовчі, що сприяє кращому перетравленню їжі. Він також має легкий проносний та протигельмінтний ефект. Крім того, завдяки своїм антиоксидантним властивостям, він допомагає захистити печінку від пошкоджень і сприяє її очищенню.Також, його регулярне вживання може сприяти зниженню рівня цукру в крові, а також підтримці роботи серцево-судинної системи.

Вам буде корисно: Корисна для шлунка та покращує концентрацію. Ця приправа популярна лише в одній країні

Галангал, також відомий як тайський імбир, є кореневищем рослини з родини імбирних. Зовні він схожий на імбир, але має більш тверду шкірку та світлішу м'якоть. За смаком галангал відрізняється від імбиру: він більш різкий, пряний, з легкими цитрусовими, квітковими та хвойними нотками. Ця спеція є невід'ємною частиною кухонь Південно-Східної Азії, особливо Таїланду, Індонезії та Малайзії, де її використовують для приготування супів, карі та інших страв.

Корисні властивості галангалу обумовлені високим вмістом антиоксидантів, зокрема флавоноїдів і фенольних кислот. Ці сполуки допомагають боротися із запаленням, що може полегшити симптоми таких станів, як артрит. Також, галангал використовується для покращення травлення, оскільки допомагає стимулювати апетит і зменшувати здуття живота.

Сучасні дослідження свідчать про його потенційну протимікробну та протигрибкову дію. Галангал також підтримує імунну систему та має протиракові властивості завдяки флавоноїдам, які пригнічують ріст ракових клітин. Антиоксиданти в галангалі допомагають уповільнити старіння шкіри, а ще ця спеція корисна для здоров'я волосся. Сік галангалу, багатий на фосфор і цинк, зміцнює волосся та бореться з лупою. Його також можна використовувати для лікування опіків.

Кінза - це популярна пряна трава. Вона має яскравий, свіжий, злегка цитрусовий аромат і виражений смак, який може бути досить інтенсивним. Кінза є невід'ємною частиною багатьох кухонь світу, особливо мексиканської, азійської та близькосхідної. Її додають у салати, супи, соуси, маринади та гарніри, щоб надати стравам свіжості та унікального смаку. Кінза має багато корисних для здоров'я властивостей. Вона є чудовим джерелом антиоксидантів, які допомагають боротися із вільними радикалами та зменшують окислювальний стрес в організмі. Це сприяє загальному зміцненню імунітету та захисту клітин. Кінза також багата на вітаміни, зокрема вітамін K, який відіграє важливу роль у згортанні крові та підтримці здоров'я кісток. Вживання кінзи сприяє покращенню травлення. Вона містить ефірні олії, які допомагають стимулювати апетит і зменшувати здуття живота. Крім того, кінза має легку сечогінну дію, що сприяє очищенню організму від токсинів. Її часто використовують для детоксикації, адже вона допомагає виводити з організму важкі метали.

Васабі - це рослина, яка належить до сімейства капустяних. Найчастіше під цим словом мається на увазі гостра зелена паста, яку подають до суші та сашимі. Ця паста виготовляється з кореневища рослини Wasabia japonica, що має дуже різкий, пекучий смак і специфічний аромат. Окрім кореневищ, у кулінарії також використовується листя васабі. Васабі стимулює рецептори в носі та носових пазухах, а не на язиці, як інші гострі спеції. 

Крім своїх смакових якостей, васабі має й корисні властивості. Він містить ізотіоціанати, які мають протимікробну дію. Саме завдяки цим сполукам васабі допомагає боротися з деякими видами бактерій, які можуть міститися в сирій рибі. Це пояснює традицію вживання васабі з суші, адже він не лише додає гостроти, але й виконує роль природного антисептика.

Васабі також має антиоксидантні та протизапальні властивості. Дослідження показують, що ізотіоціанати сприяють детоксикації печінки та зменшенню запальних процесів в організмі. Крім того, вживання васабі покращує кровообіг, що, своєю чергою, позитивно впливає на загальне самопочуття. Васабі має антипроліферативні, протизапальні, антиоксидантні, протипухлинні, нейропротекторні та антиоксидантні властивості.

100 грамів васабі містять приблизно 100 калорій, а також клітковину, білок і жир. Ця спеція багата на калій, натрій, кальцій, фосфор, залізо та цинк. Вона також містить вітаміни А, С та групи В. 

Васабі має властивості, які можуть пригнічувати ріст ракових клітин. Ізотіоціанати, що містяться у васабі, є ключовими для цього ефекту, оскільки вони нейтралізують вільні радикали в організмі, які відповідають за ріст ракових клітин.