Що треба зробити після того, як рододендрон відцвів? Це допоможе рослині розквітнути в новому сезоні

Рододендрон (лат. Rhododéndron) - це дивовижна рослина, яка заворожує своєю красою та різноманіттям. Назва, що походить від давньогрецьких слів "rhódon" (троянда) та "déndron" (дерево), якнайкраще описує цю рослину - "трояндове дерево". І дійсно, рододендрони з їхніми пишними суцвіттями, що нагадують розкішні букети, є одними з найефектніших прикрас будь-якого саду чи природного ландшафту.

Рід Рододендрон належить до родини Вересові (Ericaceae) і налічує понад 1000 видів, а також тисячі гібридів та сортів. 

Ареал його природного поширення надзвичайно широкий - від помірних зон Північної півкулі до тропічних регіонів Південно-Східної Азії та Австралії. Особливо багаті на видове різноманіття регіони Гімалаїв, Південно-Східного Китаю, Японії та Північної Америки.

Серед рододендронів можна зустріти як вічнозелені, так і листопадні кущі та дерева. Їх розміри варіюються від низькорослих форм, що ледь досягають кількох сантиметрів у висоту, до гігантських дерев, що сягають понад 30 метрів. 

Різноманіття форм, розмірів, кольорів квітів і текстур листя робить рододендрони надзвичайно універсальними для ландшафтного дизайну.

Саме квіти є головною окрасою рододендронів. Вони зібрані у верхівкові суцвіття різної форми. Палітра кольорів вражає: від чисто білого, кремового та ніжно-рожевого до яскраво-червоного, фіолетового, синього та навіть жовтого і помаранчевого. Багато сортів мають двоколірні або плямисті квіти, що додає їм особливого шарму. Період цвітіння також різниться залежно від виду та сорту - від ранньої весни до середини літа.

Рододендрони досить вимогливі до умов вирощування. Щоб рослина повноцінно розвивалася і рясно цвіла, необхідно враховувати кілька ключових факторів:

• Ґрунт: рододендрони віддають перевагу кислому (pH 4.5-5.5), пухкому, добре дренованому та багатому на органічні речовини ґрунту. Необхідно уникати вапняних та важких глинистих ґрунтів.
• Освітлення: більшість видів краще ростуть у напівтіні, захищених від прямого полуденного сонця. 
• Вологість: рододендрони потребують постійної, але помірної вологості ґрунту. Важливо уникати як пересихання, так і застою води.Захист від вітру: місце для посадки має бути захищеним від сильних вітрів, особливо взимку.
• Полив: регулярний полив м'якою водою, особливо в сухі періоди та під час формування бутонів.
• Підживлення: використання спеціальних добрив для ацидофільних рослин навесні та після цвітіння.

Вам буде корисно: Ці три кущі прикрашатимуть ваш сад до пізньої осені

Після закінчення цвітіння рододендрон все ще потребує уваги, адже від цього залежить чи буде він квітнути у наступному сезоні. Перш за все треба видалити засохлі квіти. Очищення куща від старих суцвіть не тільки покращує його естетику, але, перш за все, сприяє розвитку нових бруньок і листя, зміцнюючи рослину перед наступним циклом росту.

У польських кліматичних умовах найкращий час для цієї процедури - друга половина червня, коли значна частина квіток вже розпустилася, але ще не почалося зав'язування насіння. Для ранньоквітучих сортів, таких як “Purple Splendor", підійде початок місяця, тоді як пізньоквітучі сорти слід очищувати лише на початку липня. 

Занадто раннє видалення квітів може призвести до пошкодження молодих листових бруньок, а запізніле - до надмірного виснаження рослини. Замість того, щоб використовувати секатор, який може пошкодити рослину, бажано видаляти суцвіття вручну. Достатньо акуратно взяти суху квітку двома пальцями і відірвати її в місці природного зламу, біля самої основи. Це захистить бруньки листя, що розвиваються під небажаною квіткою. Згрібайте та викидайте опалі пелюстки та листя, особливо якщо на них є ознаки хвороб.

У період інтенсивного цвітіння рододендрони споживають значну кількість поживних речовин таких як фосфор, калій, магній та залізо. Тому бажано почати поповнювати їх дефіцит. Найкращими добривами є ті, що призначені для кислотолюбних рослин, які містять калій у концентрації близько 10-12 відсотків, фосфор на рівні 6-8 відсотків і невелику добавку азота. 

Магній та залізо протидіють хлорозу, тобто пожовтінню листя, і покращує їх інтенсивний, насичений зелений колір.

Підживлення слід проводити у два етапи. Першу повну дозу гранульованого добрива слід внести не пізніше 10 липня, тобто коли рослина завершить фазу інтенсивної регенерації. Наступну дозу, цього разу зменшену вдвічі, слід внести в субстрат у другій половині серпня. У випадку дуже легких ґрунтів, де поживні речовини вимиваються швидше, корисними є також позакореневі добрива, що містять залізо у формі хелатів.

Гранулят розкидають навколо куща, приблизно по лінії, визначеній проекцією крони, тобто там, де закінчується листя. Потім його слід обережно перемішати з верхнім шаром ґрунту. Після внесення добрива рослину слід рясно полити, бажано дощовою водою, що виключає ризик подразнення тканин хлором. При цьому слід уникати затоплення - особливо на важких, погано проникних ґрунтах - оскільки надлишок вологи сприяє розвитку грибкових захворювань.

Сучасні суміші добрив часто містять також бор, який підвищує стійкість рослин до низьких температур. Він допоможе захистити рослину від зимового відмирання пагонів.