Суха шкіра - часто симптом, а не наслідок застуди. Це сигнал "щитовидки", кишківника чи печінки

Шкіра - це не просто зовнішня оболонка, це найбільший орган нашого тіла, який тісно пов'язаний з усіма внутрішніми системами. Її стан часто є дзеркалом того, що відбувається всередині організму.

Порушення рівнів естрогенів та андрогенів миттєво відбиваються на стані епідермісу. Зниження рівня естрогенів (що часто спостерігається під час менопаузи або при певних гормональних розладах) означає зменшення вироблення ліпідів, витончення епідермісу та втрату здатності утримувати воду. Шкіра тоді стає сухою, в'ялою та надзвичайно схильною до подразнень.

З іншого боку, надлишок андрогенів може порушити роботу сальних залоз і гідроліпідний баланс. Це призводить до специфічного парадоксу: шкіра може здаватися жирною на дотик, але при цьому залишатися глибоко пересушеною та стягнутою.

Подібна ситуація спостерігається при дефіциті ключових вітамінів і мінералів. Брак вітамінів A, D і E, а також цинку та жирних кислот омега-3 позбавляє шкіру її природного захисного бар'єру. Без цих елементів клітини не можуть ефективно відновлюватися, а захисний шар стає "дірявим", що дозволяє волозі безперешкодно випаровуватися.

Менш очевидним, але дуже частим винуватцем сухості є щитоподібна залоза. При гіпотиреозі метаболізм сповільнюється, що впливає і на клітини шкіри. Вони оновлюються повільніше, потовщуються, а потовщений роговий шар стає грубим, сухим і часто набуває сіруватого відтінку. Особливо це помітно на ліктях і колінах (так званий "симптом брудних ліктів").

Величезний вплив на стан шкіри має стан кишечника та органів детоксикації. Травні розлади, дисбіоз (порушення мікрофлори) або хронічні запальні стани можуть суттєво обмежувати засвоєння поживних речовин, необхідних для підтримки зволоження.

Якщо печінка або нирки не справляються з виведенням токсинів, організм може намагатися позбутися їх через шкіру, що проявляється не лише сухістю, а й висипами чи свербежем. Шкіра, позбавлена підтримки зсередини, починає висихати, реагувати надчутливістю та втрачати свій природний блиск.

Вас може зацікавити: Вам не потрібен ботокс. Ця мазь проти зморшок і синців коштує копійки

Якщо організм не може утримати воду там, де вона найбільше потрібна, шкіра залишається сухою навіть за умови достатнього пиття. Причини можуть бути різними: від електролітних порушень і надмірного вживання кофеїну до хронічного стресу або раціону, бідного на корисні жири, які "запечатують" вологу в клітинах.

Хронічний стрес підвищує рівень кортизолу, що послаблює гідроліпідний бар'єр шкіри. Результат? Прискорена втрата вологи та підвищена сприйнятливість до подразнення. Шкіра перестає регенерувати, оскільки організм перебуває у режимі виживання, а чи не відновлення. 

Недолік сну також відбивається на шкірі. Чому? Тому що організм перевантажений і, виявляючи ознаки огрубіння шкіри, потребує відпочинку.

Парадокс надмірної гігієни полягає в тому, що чим частіше та інтенсивніше ми миємо шкіру, тим сильніше вона її сушить. Різні засоби, що очищають, особливо агресивні, видаляють природні ліпіди, залишаючи шкіру незахищеною. У відповідь шкіра виробляє ще менше шкірного сала, потрапляючи в порочне коло сухості та подразнення.

Сухість, яка не зникає після застосування якісних зволожувальних засобів протягом 2-3 тижнів, має стати приводом для візиту до лікаря. Вона може свідчити про хронічне запалення, серйозні гормональні зсуви або системні захворювання. 

Крім того, надмірна сухість шкіри буває одним із перших симптомів таких хвороб, як цукровий діабет, хвороба Хашимото або аутоімунні захворювання.