Історія і державний устрій Польщі: головне, що треба знати
Ягеллони, Юзеф Пілсудський, Лех Валенса - про цих персон вам розповість навіть польський першокласник. Якщо ви, живучи у Польщі, ще не знаєте її історії, пропонуємо розпочати з нашого матеріалу - коротко про основні етапи багатостраждальної дороги Польщі і її сучасний устрій - читайте далі.
Перші згадки про польські землі пов’язані з племенами полян, які заселяли територію сучасної Великопольщі. У 966 році Мєшко І, правитель з польської династії П'ястів, прийняв християнство, що стало поворотним моментом у формуванні польської держави та, зокрема, посприяло об'єднанню земель.
У 1025 році, під час правління Болеслава Хороброго, Польща стала королівством, а згодом, у ХІІІ столітті, зазнала численних нападів монгольських орд, що, звичайно, позначилося на її економічному і політичному розвитоку.
У 1569 році було укладено Люблінську унію, яка об’єднала Королівство Польське та Велике князівство Литовське в Річ Посполиту. Це золота доба Польщі, що припала на правління королів із династії Ягеллонів. У цей період Річ Посполита переживала економічне та культурне піднесення, завдяки якому стала центром науки, мистецтва та релігійної толерантності.
Річ Посполита пережила не одну війну - з Московським царством, Османською імперією, Швецією - що, врешті, призвело до поступового занепаду і повному розпаду у 1795 році.
У 1772, 1793 та 1795 роках відбулися три великі поділи Польщі між Російською імперією, Австрією та Пруссією. У результаті Польща повністю втратила незалежність і зникла з політичної карти світу на 123 роки. Протягом цього часу поляки зберігали свою культуру та мрії про відновлення держави. Важливу роль у цьому відігравали польські національно-визвольні повстання (1830-1831, 1863-1864) та діяльність інтелектуалів, які підтримували ідею незалежності.
Після Першої світової війни, у 1918 році, Польща відновила свою незалежність завдяки Версальському договору між країнами Антанти та Німеччиною. Першим головою відновленої польської держави став Юзеф Пілсудський, якому передали владу 11 листопада 1918 року - саме ця дата вважається Днем Незалежності Польщі, що відзначається до сьогодні і є національним святом.
Таким чином, Польща відновила незалежність після понад 120 років поділів між Австро-Угорщиною, Пруссією та Російською імперією.
Польща стала однією з перших жертв Другої світової війни, коли 1 вересня 1939 року Німеччина напала на країну, розпочавши війну. Вже 17 вересня до німецької агресії приєднався СРСР, що напав на Польщу зі сходу (згідно з секретним Пактом Молотова-Ріббентропа - підписаного між Німеччиною та СРСР 23 серпня 1939 року, що передбачав поділ сфер впливу в Східній Європі).
Попри героїчний опір, Польща була окупована та розділена між двома тоталітарними режимами. У роки війни польський народ зазнав жахливих репресій. Це було масове знищення цивільного населення (зокрема євреїв під час Голокосту) та вбивства польської інтелігенції.
Польща стала епіцентром Голокосту, а Варшава була майже повністю зруйнована. Проте Польський опір, зокрема Армія Крайова, продовжував боротися, а польські війська воювали на різних фронтах, вносячи вагомий внесок у перемогу над нацистською Німеччиною.
Після війни Польща опинилася під контролем Радянського Союзу. У 1947 році в країні встановилася комуністична влада, а Польська Народна Республіка, що утворилася в 1944 році, стала частиною соціалістичного табору.
Втім, польське суспільство активно боролося за демократичні реформи - так, у 1980-х роках профспілковий рух "Солідарність", під керівництвом Леха Валенси, відіграв ключову роль у боротьбі за свободу.
У 1989 році, після падіння комуністичного режиму, Польща повернулася до демократичного розвитку. У 1990 році Лех Валенса став першим демократично обраним Президентом Польщі.
У 1999 році, за президенства Александра Кваснєвського, Польща вступила до НАТО - у першу хвилю розширення альянсу після завершення "холодної війни" - це стало для країни важливим посткомуністичним етапом і дозволило інтегруватися в західні політичні структури. А у 2004, теж за Кваснєвського, Польща стала членом Європейського Союзу, що зміцнило її економіку та міжнародний статус, поступово зробивши активним учасником міжнарожної політики.
Нині Польща є парламентсько-президентською республікою та має демократичний державний устрій, де влада розподілена на три гілки: виконавчу, законодавчу та судову.
Президент є головою держави, що обирається на 5 років шляхом прямого голосування. Виконавчу владу здійснює уряд на чолі з прем’єр-міністром (якого призначає Президент за згодою Парламенту). Законодавча влада належить двопалатному парламенту, який складається з Сейму (переважно законодавчий орган з 460 депутатами) і Сенату (переважно консультативний орган зі 100 сенаторами). Судова система є незалежною, головний орган якої - Верховний суд.
У політичному житті Польщі домінують дві партії: «Право і справедливість» (PiS), що представляє консервативно-націоналістичний курс, та «Громадянська коаліція» (КO), яка дотримується ліберальних і проєвропейських поглядів.
Дивись також:
Улюблений поляками сернік: чим він відрізняється від львівського сирника і чізкейку
Де найкраще народжувати у Польщі: рейтинг пологових
Готуємося до Дня Валентина: ідеї подарунків для неї і для нього