Сійте після того, як зберете часник у липні. Грунт відпочине й насититься

Збір озимого часнику, або часнику, посадженого восени, зазвичай починається у другій декаді липня. У роки з ранньою весною та значним дефіцитом опадів дозрівання може прискоритися до тижня. Теплий грунт та високі температури сприяють швидшому дозріванню, натомість дощова погода має протилежний ефект: тривалі опади у травні та червні, що перевищують 50 мм на тиждень, уповільнюють вегетацію та відкладають дату збору на кінець липня або навіть початок серпня.

У випадку з ярим часником, посадженим навесні, період збору врожаю зазвичай припадає на період з середини до кінця серпня. Цьому виду потрібно більше часу для завершення циклу розвитку. 

На швидкість дозрівання також впливає розмір зубчиків, що використовуються для посадки (чим більші зубці, тим довше дозрівання). Крім того, важливо періодично видаляти суцвіття. Ця проста процедура скорочує період вегетації до двох тижнів і збільшує врожай. 

Цікаво, що навіть на одній грядці рослини можуть дозрівати з різною швидкістю. Часник, який росте на краю грядки, де грунт швидше прогрівається та краще дихає, дозріває на кілька днів раніше, ніж той, що в тіні або в перезволожених місцях. Важлива також сама дата посадки: часник, посаджений в першій половині жовтня, закінчує вегетацію швидше, ніж той, що посаджений пізніше, у листопаді. Саме тому все більше садівників, особливо на органічних фермах, викопують часник вибірково - розтягуючи збір врожаю на певний період.

Найнадійнішим сигналом наближення стиглості часнику є зміна зовнішнього вигляду листя. Коли від половини до двох третин їхньої поверхні змінюють колір із зеленого на жовто-коричневий, можна починати збір. Проте у вологе літо розгледіти такі зміни може бути складно: верхня частина листової пластинки залишається зеленою, навіть якщо рослина повністю дозріла. Тому найкраще спостерігати за нижнім листям - його виразне пожовтіння свідчить про те, що час викопувати часник.

Ще однією корисною підказкою є зміни зовнішнього вигляду пагона суцвіття, особливо у сортів, які утворюють так звану насіннєву стрілку. Якщо квітконос згинається дугою, а його оболонка з повітряними цибулинами починає тріскатися, можна припустити, що процес дозрівання головок у грунті завершився. Однак, поки пагін залишається жорстким і вертикальним, варто відкласти збір врожаю на кілька днів, за умови, що немає ризику сильних опадів.

Останній, часто недооцінений критерій - це стан кореневої системи. Зрілий часник має крихке, світло-бежеве коріння, яке легко ламається під час очищення. 

Грядки, звільнені після липневого збору часнику, дозволяють повторно використовувати ділянку в тому ж сезоні. Серед видів, які найчастіше обирають для посіву після часнику, є шпинат і рукола, тобто овочі з коротким вегетаційним циклом, які добре ростуть при скороченні днів і отримують користь від залишків азоту, накопиченого в грунті. Обидві рослини не тільки забезпечують цінну сировину, але й покращують вуглецевий та азотний баланс в орному шарі.

Вам також може бути цікаво Так ви дізнаєтесь, чи не перегодували ви помідори добривом. Як врятувати урожай?

Альтернативою може бути так звана зелена проміжна культура, тобто посівні види, призначені для органічного удобрення. Суміші фацелії й гірчиці, посіяні до середини серпня, ефективно зв'язують атмосферний азот і покращують структуру грунту. Після відмирання взимку ці рослини створюють природний захисний шар, який обмежує випаровування та покращує умови для весняного посіву. Додатковою перевагою цих видів є те, що вони зменшують популяцію нематод, які часто з'являються в грунті після вирощування часнику.

Також підійдуть китайська капуста та кольрабі, стають дедалі популярнішими. Їх посадка наприкінці липня дозволяє отримати повноцінний урожай до настання холодів. Завдяки розпушеному раніше обробленому грунту, кореневі системи цих овочів розвиваються швидше, що підвищує стійкість до посухи та хвороб.

Якщо метою є не збір врожаю в тому ж році, а ранній весняний урожай у наступному сезоні, варто виділити вільні грядки для вирощування полуниці. Полуниця добре переносить залишки речовин, які раніше виділялися часником (включаючи аліцин), демонструючи меншу схильність до грибкових захворювань, таких як біла плямистість листя.