Якщо додати до компосту, ви отримаєте чудове добриво для рослин

Качиний гній вирізняється серед інших органічних добрив своїм збалансованим складом. У ньому більше азоту, ніж у коров’ячому гної, а також містяться фосфор, калій і мікроелементи, необхідні для здорового росту рослин. Крім того, качиний гній багатий на кальцій, магній і сірку. На відміну від коров’ячого чи кінського, качиний гній більш вологий і швидше розкладається. Завдяки цьому поживні речовини стають доступними для рослин у коротший термін. Він також покращує структуру ґрунту, підвищуючи його проникність і здатність утримувати вологу. Поживні речовини з гною вивільняються поступово, що запобігає пересоленню ґрунту та опікам коренів рослин.

Осінь - найкраща пора для внесення качиного гною у сад або город. Після завершення вегетаційного періоду ґрунт виснажується й потребує відновлення. Якщо внести гній восени, він встигне розкластися та збагатити землю поживними речовинами до весняного обробітку. Вносити качиний гній варто з жовтня по листопад, одразу після збору врожаю. 

Рівномірно розподіліть його по поверхні грядок, а потім перекопайте землю на глибину 20-25 см - це допоможе краще змішати гній із ґрунтом і забезпечити рівномірне надходження поживних речовин. Уже навесні така земля буде пухкою, родючою та готовою до посіву. Протягом зими ґрунтові мікроорганізми розкладуть органічну речовину, перетворивши її на цінний гумус.

Пам’ятайте: не використовуйте свіжий качиний гній безпосередньо під час росту рослин - через високий вміст азоту він може пошкодити коріння. Осіннє внесення повністю усуває цей ризик і дозволяє отримати максимум користі від природного добрива.

Додайте качиний гній до компостної купи - і отримаєте чудове, поживне добриво для своїх овочів. Компостування - найкращий спосіб підготувати цей матеріал до використання. Свіжий гній занадто концентрований для більшості рослин, але після компостування він перетворюється на безпечне та ефективне джерело поживних речовин. Крім того, під час компостування знищуються шкідливі мікроорганізми, які могли бути в гної.

Щоб приготувати компост із качиного гною, укладайте його шарами з іншими органічними матеріалами. Шар гною має бути завтовшки близько 10-15 см, а зверху слід насипати 20-30 см матеріалу, багатого на вуглець - сухого листя, соломи, тирси або подрібнених гілок. Таке співвідношення допоможе зберегти правильний баланс азоту та вуглецю.

Регулярно перемішуйте купу й підтримуйте її вологою, якщо вона пересихає. Температура всередині має підніматися до 50-60 °C - це ознака того, що процес проходить правильно. Приблизно через 6-9 місяців ви отримаєте зрілий компост: темно-коричневий, крихкий і з приємним землистим запахом - готовий до використання у вашому саду.

Компостований качиний гній можна сміливо використовувати для підживлення помідорів, але є кілька важливих нюансів. Помідори мають високі потреби в поживних речовинах, особливо в калії, який відповідає за утворення зав’язей і дозрівання плодів.
Оскільки качиний гній містить менше калію, ніж азоту й фосфору, його варто поєднувати з іншими добривами. Серед природних джерел калію добре підходять рідкий настій із живокосту, подрібненої бузини або деревна зола. Таке поєднання допоможе забезпечити помідори всіма необхідними елементами у правильних пропорціях.

Вам буде це корисно: Листя волоського горіха опадає? Простий трюк, який принесе користь вашому саду

Під час роботи з качиним гноєм дотримуйтеся кількох простих правил безпеки. Завжди надягайте захисні рукавички й ретельно мийте руки після контакту з гноєм. Не використовуйте свіжий гній безпосередньо під час вегетації - він може обпалити коріння та забруднити плоди.

Зберігайте гній у закритих контейнерах або в купі, накритій плівкою, щоб уникнути неприємного запаху та втрати поживних речовин. Тримайте його якомога далі від будинку й місць відпочинку. Не перевищуйте рекомендовані дози - надлишок добрив може спричинити інтенсивний ріст зеленої маси на шкоду плодоношенню.

Для коренеплодів, таких як морква чи буряк, використовуйте лише компостований качиний гній - він безпечніший і діє м’якше. Те саме стосується й листових овочів: краще дати їм перевірене, зріле органічне добриво, ніж ризикувати надлишком азоту.